Небо

За два роки все що зміг злив,

За два роки я не той тип,

Але поруч були ті, Хто розбути очі зміг,

Падав сніг, а я з ніг, Як жадав піти гріх,

Від інтиг, псих знов,

Наламавши сука дров ,

У словах що мали правду я шукаю підвох,

Те що вчора пили всi, я розливаю на двох.

На двох...

пройшли роки місця що залишив,

зміряв віру, наче і не мав на все це вибір

Час від часу втомленність з’їдає цю ідею

Неначе той малюк, що нафарбує аквареллю

Вже немовлю я, вже нема уяв

Бачив у твоїх очах, але не промовляв

Зупини мене, зупини... так не хочу вірити

У те що у голові

Я на небi , Я на небi , Я на небi , Я на небi

Я на небi , Я на небi , Я на небi ,Я на небi

Пускай простит меня если слышит

Я правда искренне свёл ладони

Пара пластин где я имя выжег

Остались тем кто разбирает меня в полутоне

Я раздираю раны что бы залечить

Бросаю постоянно для того что бы вернуть

Наблюдаю за кончиной дотлевающей свечи

Сожалею лишь о том что не сказал тебе как я люблю

Я касаюсь безымянных облаков

Бездыханно растворяюсь в тишине

Снова Касаюсь безымянных облаков

Что бы разбиться в сотый раз наедине..едине

Я на небi , Я на небi , Я на небi , Я на небi

Я на небi , Я на небi , Я на небi ,Я на небi

Я на небi , Я на небi , Я на небi , Я на небi

Я на небi , Я на небi , Я на небi ,Я на небi