Завтра

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток і

Я не знаю, де я буду завтра

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток і

Я не знаю, де я буду завтра

А завтра мій час

Знову покличе мене нова мета, нова ціль

Новий параграф і є новий день,

лінія довга на лівій руці

В книгу життя кожен вписує сам море ідей чи то купу подій

Сотні бажань або тонами мрії,

чи всі слова — вилами по воді

Я знаю, педалі крутитиму далі.

Хай я не зі сталі, та нерви — метал

І я переїжджатиму всі магістралі чимдуж і чимдалі,

де нові міста

Щоби поділитися — непотрібно приводу

Ти маєш зерна кави чи мішаєш в собі три в одному

Як розпізнати поклик, коли безліч інтересів

Хай є одне стебло, але гілок більш ніж десять

Рвеш себе на шмаття, обираєш свою сторону

І як би розділити час свій рівносильно порівну

Просто корінням у ґрунт, а тяжче рубати кінці

І як би то не прив'язати себе до речей,

що не мають ні сенсу, ні цін

Як не тягнути минулого ковдру,

як все без образ відпускатиму я

Так часто я бачу звабливу дорогу,

але розумію — вона не моя

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток і

Я не знаю, де я буду завтра

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток і

Я не знаю, де я буду завтра

А завтра мій час

В ілюмінаторі від літака в напрям екватору тече ріка

В хмарах заховані землі і час,

я своїх вражень доповнюю чан

Це не кінець. Моє життя ніби телекінез

Хтось має владу, а я можу без —

знову на карті я малюю хрест

Я знаю, попереду води і береги,

звуки і герци і люди фонтаном

І я вже стою — у неділю чи середу,

зранку чи ввечері, в парне й не парне

Інколи крок відділяє від того,

щоб перевантажити внутрішній світ

Я ж намагаюся просто звільнити свій стовбур від хворих і зламаних віт

Дні пролітають в єдиний потік

В зими й літа зійде сотня потів

Я сотні разів залишатиму дім

Щоб бути корисною в цьому житті

Дні пролітають в єдиний потік

В зими й літа зійде сотня потів

Я сотні разів залишатиму дім

Щоб бути корисною в цьому житті

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток і

Я не знаю, де я буду завтра

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток і

Я не знаю, де я буду завтра

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток і

Я не знаю, де я буду завтра

А завтра мій час