歌词
Йшла я собі та звичаї ламала
Холод та скрежит звідусіль пізнала
Почула стільки, що й дихати не мала
Прихилюсь до тебе я
Може, краще стане, стане...
Прихилившись до тебе, правду розказала
Як слухняною донькою була, але впала
Про зльоти та падіння, як я відчувала
Заманили в воду!
Обманули!
Забере тебе, якщо ти не в змозі
Забере тебе, йди по дорозі!
Важко стане - той не треба кричати
Знаєш правду - той не треба мовчати!
Я тобі хтіла щастя привернути
Та заховаєш ти все й сам в спокусі
Бачу вогняні хвости на небі
Здавалось, казка
Але ні - то люди заманили!
Забере тебе, якщо ти не в змозі
Забере тебе, йди по дорозі!
Важко стане - той не треба кричати
Знаєш правду - той не треба мовчати!
Забере тебе, якщо ти не в змозі
Забере тебе, йди по дорозі!
Важко стане - той не треба кричати
Знаєш правду - той не треба мовчати!
Заманила